Ти заслуговуєш у цвіт троянди
Пухкий звернутися бутон.
Проспати зиму, розпуститись,
В весні кружляти вальс “Бостон”,
А шпичаки вбивати в квіти
Кохання прагнучих твого.
У тріск-мороз наго роздіти,
Без жалю сумнів, будь кого.
Спить сором, впаде під укіс
Твого покою пристрасть днів…
Та ще живий старий твій міс… –
Терпить бутон, ще не розцвів!