Листки із паперті віддерті,
Зі сцени в доли розійшлись.
Як швидко календар наш худне –
Дні на роки поласились.
Черкають місяці в обличчя
Терпцю оскалений пейзаж.
Кущ на чолі волосяниці
Смішинки скликує кураж.
Друзяки, здались ми?.. Здається,
Лише чекаєм, не живем!!!
Гіркавий нас цілує в губи
Морок неголеним бомжем.