Мовчанка
Навіяне мовчанкою на порталі((
Яка холодна ця мовчанка.
Усі мовчать.
І я мовчу.
Твої кохані обіцянки
Розбили крапельки дощу.
Ти досі граєш в партизанів,
Ти досі понад світ мовчиш?
Від тебе ці болючі рани...
Ти знов ідеш... І я туди ж...
Я думала, все прочитати
Можливо в світі по очах.
Насправді, як тут не вгадати
Від почуттів гарячий страх?
Але коли ці дивні очі,
Що уп’ялись в бадьору синь,
Ховають в ніжнім непороччі
І так неждану далечінь...
Мовчання – золото, як кажуть,
Але воно таке важке....
Зима його щоранку в’яже
І знову зв’язує мене...