Мовчанка
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Про те, як легко розпочати цю гру, і як важко вийти з неї без «втрат»…
Хочеш, зіграєм з тобою в мовчанку?
Все у нас вийде, якщо повезе.
З ранку до ночі, і з ночі до ранку
Будемо щиро мовчати про все.
Ніч після дня заступила на чати,
Мовчки за хмари сховались зірки.
Ми мовчимо! Бо так треба – мовчати!
Це – ніби крик, але геть навпаки!
Я про кохання мовчатиму ніжно,
Ти про вину щось промовчиш мені.
Миті мовчання у часі невтішно
Мовчки години складуть нам сумні.
Слів мовчазних суперечки зросили,
Я про твої обіцянки мовчу!
– Краще помовч! – ти промовчиш щосили
В зливах рясних мовчазного дощу.
Як нам спинити мовчанки потоки?
Мовчки пливе, не обмежена сном…
Про мовчазні наші ігри жорстокі
Гірко мовчить зимній дощ за вікном!
