Літо
Для найстарших
Трошки не в тему, вибачайте... Рилася в минулорічних зошитах з хімії і знайшла між темами "Окисно-відновні реакції" та "Реакції ядерного розпаду радіоактивного ізотопу Гідрогену, тритію" такий акровіршик)) Сама сміялася))
Святився сон,
Окрилений
Небесними світилами.
Це просто літо плакало
Елегією снів.
Світились дні - ромашечки,
Як золото,
Й, мов пташечки,
Вмивалися веснянками
Окриленості слів.
Цвіркунчики - хлоп’яточка
В траві губили латочки
І ніжно з сонцем гралися,
Тоненьких струн торкалися.
Легенько хмарки блимали
Іскрилися, і трошечки
Тонкого літа нивами пробіглися волошечки.
А сонечко сміялося....
