Трояндові сни
Зимова замальовка
Холодний грудень неба мливо
Воронокрило розвівав,
У землю вгорнутий дбайливо
Троянди кущ в саду дрімав.
Завії, сніг, морози люті?
Пусте! Заснув він до весни.
І літні марева забуті
В трояндові лилися сни.
У снах тих райдуги барвисті
З небес спускались, мов містки,
Від спеки пахощі імлисті
Ховалися між пелюстки.
Крізь ночі зорі дивувались
З троянд тендітної краси,
Понад листками відбивались
Світанки в крапельках роси.
Знов птаство щебетало дзвінко,
Бо теплий літній день настав…
Зняв грудень грудку… І в шпаринку
За літом стиха підглядав.
)
