20.12.2011 17:33

-

275

5 | 5

 © Сашко Новік

Контакт

Кому не вистачає фантастики? )))

За вікном вечоріло, 

засинало село, 

коли небом раптово, 

пронеслось НЛО. 

Покружляло над полем, 

і сіда на горбок, 

не тим курсом зробило, 

мабуть, гіперстрибок. 

Обтічної форми тарілка, 

я би сказав, блюдце, навіть, 

як гірлянда блимають лампи, 

і світлом своїм дуже манять. 

Вивергається плазма з форсунок, 

стабілізатори стиха шиплять, 

розумію-це долі дарунок, 

і тепер неминучий контакт. 

Може штурман, згубившись у зорях, 

дорогу рішив запитать, 

ну а може я їхній обранець, 

суперсилу тепер буду мать. 

Я тихенько сиджу в кукурудзі, 

гуманоїдів з космоса жду, 

моє тіло тремтить у напрузі, 

я побачу братів по уму. 

Ось у тамбурі люк прочинився, 

я увесь горю від чекання, 

силует прибульця з`явився, 

придивляюсь - Агузарова Жанна. 

А, рок, рок! Чок, чок!