Контакт
За вікном вечоріло,
засинало село,
коли небом раптово,
пронеслось НЛО.
Покружляло над полем,
і сіда на горбок,
не тим курсом зробило,
мабуть, гіперстрибок.
Обтічної форми тарілка,
я би сказав, блюдце, навіть,
як гірлянда блимають лампи,
і світлом своїм дуже манять.
Вивергається плазма з форсунок,
стабілізатори стиха шиплять,
розумію-це долі дарунок,
і тепер неминучий контакт.
Може штурман, згубившись у зорях,
дорогу рішив запитать,
ну а може я їхній обранець,
суперсилу тепер буду мать.
Я тихенько сиджу в кукурудзі,
гуманоїдів з космоса жду,
моє тіло тремтить у напрузі,
я побачу братів по уму.
Ось у тамбурі люк прочинився,
я увесь горю від чекання,
силует прибульця з`явився,
придивляюсь - Агузарова Жанна.
А, рок, рок! Чок, чок!