20.12.2011 17:35
-
313
    
  - | 1  
 © Мар`яна Гой

Кохання моє

Зорі витинають 

Сон на стіні, 

Узори крилаті 

Прекрасні й німі. 


Сонна в світанку 

Я йду до вікна, 

По чашку до кухні 

Повну меду, вина. 


Хоча і самотня, 

Та не зроню сльози. 

Впадала у відчай, 

Та чекала весни. 


Я загубила 

Важливе й святе. 

Зумій розбудити 

Кохання моє

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.02.2012 02:33  Каранда Галина 

чекаємо весни....