НЕПОТРІБНИЙ СОНЕТ
з рубрики / циклу «СОНЕТИ»
Ти думаєш, що я хотiла
Твого нещастя чи жалю?
Зажди, ще кровi пiдiллю
В твiй келих й крихти свого тiла
Як на причастя, розділю.
Тобi нема до мене дiла?
Пробач, що мрiяти посмiла.
Я знаю, винна, що люблю,
Що не готова до розлуки,
Що досі не змогла забуть
Твою розмову, очі, руки…
Та знай, на твій без мене путь,
Звертати більше я не стану.
Сонет лиш допишу й розтану…
