Вогонь кохання

Горить вогонь кохання, пломеніє, 

Лиш люблячі серця вогонь цей гріє. 

Горіти може ясно і незгасно,  

Коли у двох людей усе іде прекрасно. 

Та може він загаснути умить, 

Коли у серці вже нема кохання. 

Тоді вогонь цей швидко догорить 

І вмре іще одне кохання... 

Спалити може цей вогонь безжально, 

Якщо він бачить зраду чи страждання, 

Якщо стає обманутим кохання -  

Вогонь цей враз приносить покарання. 

Вогонь кохання - це велика сила, 

Яка не раз уже людей палила, 

Яка приносила і сльози й проклинання 

Та це були лиш чесні покарання. 

Та хто з вогнем поводивсь обережно, 

Хто хмиз щоразу підкидав, 

Вогонь від відру затуляв -  

Отримував подяку від багаття. 

Того вогонь не обпікав, 

А лиш ніжненько зігрівав. 

Той жив з любов`ю кожен день 

Робив, творив, співав пісень. 

Життя віддати за кохану був готовий він, 

Та не потрібне полум`ю життя, 

Яке загублює кохання. 

Кохання ж бо велике почуття, 

Яке проносить людям щастя і бажання. 

Але коли багаття догорить, 

Залишиться лиш жар після кохання, 

То слід лиш хворостинку кинуть 

І знов спалахує, горить прекрасне почуття - 

Кохання!