22.12.2011 17:42

-

333

10 | 10

 © Тарас Іванів († 2012)

Незграбно розштовхавши гребінь 

Чергового перехлюпу вдови – 

(Заплаканої осені молебень) 

Зима злетілась криками сови. 

Беззвучний лет… Тік ейфорії 

Свистом голчиться на спині. 

Знобом осів в периферії – 

Заметом білим, мов в млині. 

Дерева – граблі-розчепіра, 

Гілляч потвора ніч страшить. 

Пора злочинно знахабніла –  

Під час їди зріс апетит – 

Вкриває землю, замітає 

Снігами грішні торжества… 

З острахом верхи споглядає, 

Як там підморгує весна!