Тетяна Чорновіл Вечір, котик ласкавий
Вечір, котик ласкавий,
Заглядає в шпаринки,
У серпанки заграви
Загортає хмаринки,
У посріблений іній
Гілля зваби ховає,
Снів настій темно-синій
По кутках розливає.
В тому трунку п‘янкому
Сніг лапато біліє,
Мов в цілунку тремкому
Стиглу ніжність леліє.
Вечір ввись поспішає
Зерна зір засівати,
Нічку в снах залишає
Колисанку співати.
23.12.2014 10:57 Люлька Ніна => © |
 Дуже ніжно, дуже любо і так по тихому приємно. Написано надзвичайно поетично. |
23.12.2012 12:05 Каранда Галина => © |
 неймовірно ласкавий віршик... |
23.12.2011 13:34 Тарас Іванів => © |
 Сьогодні виставив пазурі - морозець!!! |
23.12.2011 13:24 © ... => Тарас Іванів |
:))) І у Львові був котик?! |
23.12.2011 13:22 Тарас Іванів |
Красота!!! Що на папері, що за вікном!!!!))) |
23.12.2011 13:03 © ... |
:))) Дякую вам за відгуки! Це вчора в мене за вікном був такий вечір! :)) |
23.12.2011 11:40 Тетяна Белімова |
 Як гарно й тремтливо! Автору - браво й віртуальне качання на руках! |
23.12.2011 10:51 © ... |
Щось мій котик ласкавий сходу на архівні сторінки скочив! ((((((((((( Ніхто й не прочитає!!! |
23.12.2011 00:47 Каранда Галина => © |
Так і сприймала! як колисанку!)))з першого ж рядочку!)) |