Магія вечора
Спустився золотавий вечір…
В кімнаті, свічка догорає,
Сон, ніжно, обіймає плечі,
А на подвір’ї все стихає.
Камін яскраво заіскрився,
Запахла в турці міцна кава.
Зелений вогник засвітився,
То кицька муркотить, ласкава.
А за вікном, ледь чутні звуки,
Ще вештаються сонні тіні.
Німий ліхтар рахує кроки,
Та погляди, такі невинні.
Розпахся пряно-ніжний ладан,
Навіяв дивовижні миті,
Чи то ваніллю, шоколадом,
Ноти солодкі, соковиті.
Мене бере від хвилювання,
Я знов мудрую над сюжетом,
В цей вечір, тільки про кохання,
Навіює новим сонетом.
.gif "{#}")
