Тарас Іванів
Кришталю суш на мить ввімкнула розум,
Когут зірвався – квилить надранням.
Сусідська живність, шляк, шикує тіло в позу
Істоти з думками, відтак – тут короля!
Упав сезон обітниць… Удавились
Нуда натурою – гарячим гранчаком.
Огидні діти і дружина тихо звились
Тобою в річці оковитій, під вінком…
Досить! Себе загнав під смуток скрути.
Родину тягнеш, дзвони дзвонять, ти на дно.
Зведись, поглянь – життя ще є крім тої трути,
Якій віддався ти. Розправ душі крило!!!
23.12.2011 21:12 Каранда Галина => © |
 не факт! це швидше, виняток. бувших алкоголіків не буває. рано чи пізно зриваються майже всі. а дехто й сам не хоче того шансу. залежить від того, яке життя боло в людини ДО... |
23.12.2011 21:09 © ... => Каранда Галина |
Дайте вогник надії алкану на гідне життя, і побачите, що буде!!!))) |
23.12.2011 20:37 Каранда Галина => Тетяна Чорновіл |
та в таких випадках її ніколи немає.. |
23.12.2011 18:16 Тетяна Чорновіл => © |
 Важкий і болючий вірш... Не завжди є сила волі розправити... |