05.10.2014 00:18
для всіх
274
    
  8 | 8  
 © Панін Олександр Миколайович

Листопад

Листопад

Руда, ласкава чародійка-осінь

Готує для зими безцінний трон…

Душа болить, вона про спокій просить, 

Навій же, осінь, милосердний сон…


Зловтішна доля шкіриться безмовно, 

“Я йду…”, ” Пробач…” – дзвенять слова твої…

Навіки згасло сонце в небі чорнім, 

Благаю, осінь, швидше напої

Міцним і терпким, в’яжучим дурманом, 

В якому розчинилась сон-трава

Як лід холодні вранішні тумани

І таємнича сила лісова…


Засну, мов заколисана дитина, 

За миттю мить роками щоб ішла..

А краще, щоб пробудження година

До мене

вже ніколи

не прийшла!



Київ, 2000 рік.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.12.2015 19:11  Ольга Шнуренко => © 

Руда, ласкава чародійка - такі слова можна сказати не тільки про осінь, а й про кохану жінку...

Але коли закохані розлучаються, де ті чари діваються?

Можливо кохання - це ілюзія, або очі закоханих сліпі?

Можливо почуття згорають у пристраснім вогні...

 05.10.2014 23:23  © ... => Олена Вишневська 

Дякую, Оленочко!

 05.10.2014 23:22  © ... => Тадм 

А ви? ))

 05.10.2014 18:29  Олена Вишневська => © 

Пане Олександре, на стільки сподобалося, що і слів не підберу!!!

 05.10.2014 17:06  © ... => Тадм 

Дякую за відгук.

 Закічення логічно наростає з першого рядочка.

 Нічого страшного, таке бажання час від часу виникає у багатьох. Сон насправді життєдайний.

 На жаль, трапляється не часто і триває дуже недовго

 05.10.2014 17:01  Тадм => © 

Несподіване закінчення. Добре, що вірш давній, а значить і бажання, сподіваюсь, неактуальне!

 05.10.2014 13:43  © ... => Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ 

Дякую за схвальний відгук. Ваше думка має для мене велике значення.

 05.10.2014 08:47  Микола Васильович СН... => © 

Вітаю зі справжніми поетичними образами та мелодійним ритмом "Листопаду"!

("Пісня лірника" -- зворушливо, сильно, переконливо!

"Чвари" -- поезія жива й легка для сприйняття. Чудово!)

 05.10.2014 01:24  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дякую.

 05.10.2014 01:22  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Здивували цією поезією.+)

 04.10.2014 14:19  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую. То не осінь навіяла, то голова така, занадто емоційна.

 04.10.2014 14:16  Тетяна Чорновіл => © 

Ого! Оце то закінчили!
Якісь такі драматичні думки навіяла Вам чаклунка-Осінь! ))

 04.10.2014 13:11  © ... => Деркач Олександр 

Дякую за відгук. Мені здається, що закінчення відображає певну тенденцію: хіба таке бажання не виникає часом у багатьох.

 04.10.2014 13:04  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую, пані Світлано. Дякую за розуміння, за співчуття.

 04.10.2014 13:01  © ... => Тетяна Белімова 

Пані Тетяно, дякую за коментар. На жаль, інше закінчення потребуватиме написати інший вірш.

   Слово - це програма, мої прогами позитивні, це вихід із депресії, чесно. 

   Спочатку було слово, слово було у бога, отже - спочатку був Бог.

   Все буде добре? Можливо, але все залежить від ситуації. На кожну ситуацію можна поглянути альтернативно. Наприклад, вовк і козеня... У бідолашного козенятка все погано, а от у вовка усе ... На жаль.

   З повагою.

Вітаю з презентацією.

 04.10.2014 10:57  Тетяна Белімова => © 

Олександре Миколайовичу! А можна замовити інше завершення вашої поезії? Ця, безумовно, теж дуже і дуже оригінальна. Але все таки слово - це програма, чи не так? Спочатку було слово, правда ж? Вчора саме на радіо слухачі питали, чи варто письменникам завершувати свої твори посилами, що все "буде добре". Я думаю, варто)) А ви?
Поезія чудова, хоча й сумна без міри.

 04.10.2014 10:36  Світлана Рачинська => © 

Красиві Образи, красивий вірш... Жаль сонця і сумно без пробудження... Ваш листопад зачаровує... Чудово!

 04.10.2014 08:59  Деркач Олександр => © 

Гарно...а закінчення таке песимістичне(