Ось дата ще одного нашого ЧОРНОБИЛЮ - 1968 рік! А Довженко, так само стражденна душа, ще й опоетизував це страхіття... Через вісімнадцять років - нова трагедія - 1986. Мов якась зла воля переставила оті цифри... Та скільки їх у нас - ОТИХ ЦИФР, що нескінченно мінялися місцями! Досить лише згадати 1941 (1914)... Оті зачаровані кола здатні розірвати найсміливіші, найкращі з найкращих. АБИ ПІТИ У КРАЩІ СВІТИ. Наші ж чиновники уже довели: межі жадібності немає.ДУРОСТІ - також. Лишається бути мудрим - ЯК СКОВОРОДА. Лишатися вільним - у невільницькому світі...
Дякую за таку високу оцінку! Скільки пережив наш народ, і ще мало! Збиткуються всі, кому не лінь! Часто думаю, якими б ми були, коли б не було колективізацій, голодоморів, розстріляного відродження і... оцієї атлантиди...
24.12.2011 20:41 Тетяна Белімова
Ви - справжній поет, Вам болять болі усього людства. А ця тема буде болючою завжди, допоки на географічній мапі буде слово Україна.
ну що тут скажеш... самі знаюте, наскільки це сильний вірш. у мене це асоціюється з Чорнобилем. а от колись мелькнуло в новинах, що задля розщирення злітної смуги якогось аеродрому до Євро 2012 зрівняли з землею діюче кладовище... люди люблять "підкорювати"