Трагедії століття
Слова, текст пісні «Трагедії століття» Анатолій
В задумі біля пам`ятника люди
Схилили сиві голови в журбі.
І серце щемом будить,
А серце щемно будить
Ту пам`ять, що лишилась по війні.
Згадали сивочолі ветерани
Важкі дороги страшної війни...
Трагедія століття,
Трагедія століття,
Двадцятого століття на Землі.
Афган - і серце болем запалало.
Афган - і тінь розпуки на чолі.
А мати кличе сина:
"Вернись, моя дитино"!
А син давно поліг в чужій землі.
І мирний атом раптом став немирним,
Скалічив сотні, тисячі життів.
Тож будьте пильні, люди.
Ніколи не забудем,
Як світ в страшну безодню полетів.
В задумі біля пам`ятника люди
Схилили сиві голови в журбі...
