Телефонна розмова
Доманіцькому С. О.
Я чую твій голос... І в нім розчиняюсь,
І згадую люблячі очі твої.
Знову вечір, в який я одненька зосталась,
Та чекати недовго – все ж прийдуть вихідні.
І тоді я відчую твій погляд на собі,
Пригублю ті шалені, жагучі уста.
Тихо зорі пливуть поміж хмари сьогодні.
Я згадала тебе... Й мені знов не до сна.
м. Кам’янець-Подільський, 22.06.2009