А мало ж бути привітання

І я завзявся віншувати. 

З якого ж краю починати? 

Куди не глянь - гладкі й пикаті 

Злились в суцільний моноліт. 

Хоч тих, хоч інших висуванці 

Тримають нас за голодранців, 

А ми у виборчому танці 

Найменьшу з двох шукаєм бід. 

Одні ділки безбожно крали,  

Трамваї навіть пропадали*, 

Хоча поклони відбивали - 

Монахам лаврським на зразок. 

А в київських любов не склалась, 

Хоча так палко цілувались - 

Вода в котлах перегрівалась, 

А пара вийшла у свисток. 

Хтось в Вашингтоні сльози сіяв, 

А хтось тинявся по Росіях 

Дізнатись, звідки вітер віє 

На наших спритних Труфальдін. 

Вони на Кіпрі і в Давосі, 

Вони у Раді - пальці в носі. 

Вони і влітку "на морозі", 

А людям - піст і карантин. 

Промерзли руки, пальці коле, 

Та ще пишу для вас: НІ-КО-ЛИ!!! 

Я не піду по цьому колу, 

То тим радіючи, то сим. 

Я сім разів переміряю, 

Ну а тоді вже відрізаю. 

Вкраїнці! Думайте, благаю,