03.01.2012 13:59

-

124

1 | 1

 © Толік Панасюк

З небуття виринає дорога. 

З чорноти світло фар видирає 

і кидає її під колеса. 

Я в заручниках у машини. 

Розтинаю навпіл ніч. 

Ніч гадає ковтає мене, 

Та це лиш тунель до світанку. 

Хто кого упіймав? 

Хто над ким посміється останній? 

Вперто-слухняна машина 

Свого бранця таки подарує світанку. 

Дрогобич, 2012 01 02