Доманіцькому С.О.
Короткочасний дощ… Небесні сльози.
Хотілося би сонця знов невдовзі.
Тріпоче вітер імпульсивно листя
І не дає мені також зігріться.
А ти, мабуть, потрапив знову в спеку.
Не бачимося тиждень – ти далеко.
Мене ти називаєш ніжно сонцем,
Але не грію я. Б’є дощ в віконце.
м.Кам’янець-Подільський, 22.07.2009