04.01.2012 21:36

-

394

6 | 6

 © Тарас Іванів († 2012)

Розгнівились вітри дужі 

Розтяглися в жабу. 

Промінь сонця в’ють, як вужі, 

В вітах крони грабу. 

Обривають листя плачем, 

Хрускіт бавить гілля, 

Що змирилося в невдачі 

Доленьки довкілля. 

Ковилем псалми шукають 

Трав свобідні вуха. 

Це кінець, це смерть – вінчають : 

Морозів посуха. 

Вкрили снігом хороводи, 

Співи коловерті. 

Знов і знов примар природи 

Не збагнути жертві.