Краплини росяних казок
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
В ранкову стишену годину
Старанно, за разком разок
Низав павук на павутину
Краплини росяних казок,
Убравши сонних трав стеблини.
До низки кожної зав’язку
Приплів надійно до ладу…
Не знаю, як я нашу казку
В намисті росянім знайду –
Всі краплі схожі, мов перлини.
Чекаю… Раптом промінь сонця
Чи вітерець її торкне.
Краплина зблисне аж до донця,
І диво казки осяйне
Сипне в долоні чар без міри.
В твій сон несу ті чари вповні
Стежками трав’яних колось.
А вслід крізь зблиски рос коштовні
У серця вибухах зайшлось
Відлуння трепетної ліри.
