06.01.2012 11:39
для всіх
1530
    
  3 | 3  
 © Гнатюк Іван

Різдво

Різдво

з рубрики / циклу «НОВОРІЧНО-РІЗДВЯНЕ»

Стемніло — скінчилася денна робота, 

Вже й світло на табір упало, як шок.

Я на ніч в барак, мов у рот кашалота, 

Як завжди, з глотою розводу прийшов.


Стою коло печі, наставивши руки, 

А піч лиш димить — ні вогню, ні тепла, 

І нічим обмити їдкої пилюки, 

Що в шахті всі фібри забила дотла.


Сяк-так сполоскав їх у пригорщі снігу, 

Утерся й, одбувши вечерю, приліг, 

Аби вже нарешті про денну кормигу

Забути — й заснути, не чуючи ніг.


— Сьогодні ж Різдво, — хтось зітхнув мимоволі.

— Різдво, — донеслося, немов з-під землі.

Те слово із серця звалилося — й долі

Упало, розбившись на болі й жалі.


І рухнули спомини — важко, мов скелі, 

Засипали в серці різдвяне тепло, 

Що, наче даремне волання в пустелі, 

До самого ранку нестерпно пекло.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.01.2012 14:22  Сашко Новік 

Болюче. Вітаю з Різдвом

 08.01.2012 00:01  Каранда Галина => © 

без коментарів... що ж тут ще скажеш?!

 06.01.2012 17:06  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую, до такої біди важко бути байдужою....

 06.01.2012 16:51  Тетяна Белімова 

Дякую, Тетяно! Ще раз переконуюсь, що Ви виключно небайдужі до чужої біди!

 06.01.2012 15:24  Тарас Іванів 

Відчуваємо і пам`ятаємо!

 06.01.2012 13:33  Оля Стасюк 

Важкий твір...

 06.01.2012 11:42  © ... 

Video YouTube