На жаль…
Доманіцькому С.О.
Холодний вітер кружляє листям,
Мене не гріє… На серці – печаль.
Я повинна була б зміниться,
Та лишилась та сама, на жаль.
На жаль, мені важко без тебе,
Але я, на щастя, люблю.
Хоч безжально сіріє небо,
Це минеться… і я знайду.
Я знайду в собі сили чекати,
Виглядати твій поїзд в вікно,
Відволікшись від дум малювати
Золотисте осіннє панно.
м.Кам’янець-Подільський, 8.09.09