08.01.2012 20:37
-
356 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Тарас Іванів

Теплий, затінений вечір, 

Дзвінко тріщить камін. 

Кіт і сметани глечик… 

Ти, і я – на взамін 

Грієм простужені плечі, 

Бавлячись кожен чужим, 

Витвором Божим з малечі, 

Звідти й гадалось – складним. 

Полум’я все гарячіше… 

Зараз… – це слово в устах, 

Зараз – уже сміливіше, 

Та-а-а-к… Кіт привстав – в очах страх. 

На, й ти, сметани густої, 

Витвір весни й сироти. 

Знов до захцянки простої 

Нам треба час, щоб дійти. 

Публікації: Тарас Іванів

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 22.07.2012 18:21  Оля Стасюк 
 09.01.2012 13:20  Оля Стасюк 

Дуже тепло і ніжно) 

 09.01.2012 13:19  Олександр Новіков 

Куди кота з хати? Без кота ніяк 

 08.01.2012 21:13  Тетяна Чорновіл 

:)))) Дуже сподобалась поезія...

 08.01.2012 21:08  Каранда Галина => © 

)))) кота - з хати!)))))нащо лишні очі! та ще й перелякані!:)))))
гарний вірш! нічого не сказали, а все зрозуміло! клас!)