15.01.2012 17:54

7 | 9

КАЗКА ПРО ПОПЕЛЮШКУ

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Невже її мрії звершились?!

Убрання, карета, лакеї…

А щічки стривожено так розпашілись!..

Сьогоднішній бал – лиш для неї!

Для принца вогнем горять щічки

В закличної цноти рум‘янці.

Для нього з кришталю легкі черевички

Кружляють у ніжному танці.

Кохання мрійливого злети

В очах зайнялись тільки-тільки…

Та ні, Попелюшко! Спіши до карети!

Бо вже на “дванадцять” дві стрілки,

А з ними й десь щастя метнулось….

Опівночі серед городу

Від казки опудало враз стрепенулось

Страшного жіночого роду…

Куди там на бал було лізти!..

Хоч мрії, звичайно, не винні…

Безглуздям глузливим гарбуз золотистий

У місячнім жовкне промінні.

Візьміть участь в обговоренні

12.04.2013 22:19 Тетянка => ©

Чудовий вірш! Як добре, коли мрії здійснюються, хай навіть на одну-єдину мить)))

16.01.2012 20:35 © ... => Тетяна Белімова

Згодна цілком! :))))

16.01.2012 20:33 Тетяна Белімова

Все колись закінчується, і хороше, і погане. Та навіть знаючи, що о дванадцятій все закінчиться, все одно хочеться хоч мить, а побути щасливим.

16.01.2012 14:46 Каранда Галина => ©

я про казку... от якби принци не пили, скільки б принцес опудалами не стали! тяжко! а щодо "латентних принцес"... які вже є! (((((

16.01.2012 14:46 © ... => Софія Скопіє

Можна й веселитися! :))))) Вдалий вірш тоді, коли кожен у нім знаходить свої відчуття!
Одним словом:
Куди там на бал було лізти!.. (тим більше, в дурних мріях)

16.01.2012 14:41 Софія Скопіє

Зо мною мабуть, щось не так... Всім після прочитання стало сумно, а мене трохи тее...звеселило. Така собі іронія над усіма "латентними принцесами".

16.01.2012 14:40 © ... => Каранда Галина

Принцесою городу! :))) Іванів он правильно підмітив: Принц спився, а вона - самотнє опудало!!!

16.01.2012 14:35 Каранда Галина => ©

от Ви так умудрилися все обернути, що мені лише зараз дійшло: казка ж має щасливий кінець!!! попелюшка таки стала принцесою!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

16.01.2012 10:18 © ... => Оля Стасюк

Не те слово, Олю! (((

15.01.2012 20:16 Оля Стасюк

Сумно...

15.01.2012 18:24 © ... => Тарас Іванів

Та згодна я, може справді краще... опудалом на городі....

15.01.2012 18:23 Каранда Галина => Тарас Іванів

а яка різниця, чи в Україні...

Про 70 відсотків наших сімей

Це Ви про що? :)))

15.01.2012 18:21 Тарас Іванів

Цікаво... Прожили вони 30 років... Він спився, вона - просто сама!
Чи це вирок цього життя???? В Україні???

а я картинки шукаю, вже коли вірш в публікацію вставлений...

Та не звертайте уваги! Цей вірш ні до чого не прив"язаний! Просто давно хотіла написати! Давно картинки "висіли" на робочому столі! Я не завжди пишу з себе! :))) А от в процесі написання стаю ліричним героєм - то це однозначно!
Сьогодні зранку - вже була!!! І Попелюшкою, і Опудалом! :))))

та я під Вашим впливом почала все якось аж занадто близько сприймати... можливо, що й неправильно інтерпретую, прив"язуючи до якихось обривків здогадок...

Хотіла сказати, що інколи мрії приносять смуток... :))

задумалась...



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ