Апокаліпсис
з рубрики / циклу «МИ - СТРУНИ НА БАНДУРІ ДОЛІ»
В нескінченності зоряній
Світло Божеє бачеться.
В неботверді розораній,
Знов комета розплачеться.
Еліптичними колами,
На планету призначення,
Гріхову, чи з Законами…
То не має вже значення.
Смерті янголом огненним,
Без пощади і жалості,
Ятаганом та й згорбленим,
По дитинству і старості,
Православній покірності,
Іудейському прощенню,
Магометовой вірності,
Будди жертвоприношенню.
Щезнем висохлим пір’ячком,
У горні першородному.
Заряхтим ластовиннячком
На обличчі Господньому.
