Остання зрада
Скипілась кров, зірвались м’язи,
Охлялі роками прокази…
Ми стрімголов злітались в рій,
Бо вірили, що кодло змій
Нарешті скинемо з плеча.
Не вдалося… Для чого зла
Ти, Господи, нам стільки шлеш?..
Затим – у снах собі пливеш…
У що нам вірити, в смертях?
Чи тут народ наш у гостях
Й так довго серцем догоряє?..
Хто ж його істину ту знає?..
Літ лік вперед – без вороття
З туманів звільнює життя...
