У очах твоїх невимовна туга
В шаленій пристрасті, на волосінь гріха,
Зводила замки… Та, зла, сніжна хуга
Льодовий блиск коханню цьому надала.
Наперекір взірвалось, і стеклися в ріки
Струмки розпаленої похоті сердець…
Гірчиться пам’ять… Знов зима, десь крик шуліки –
Сирітський спів… Душа згнітилася в рубець…