В очах твоїх … сніг
тенькає час
знаєш, не до романтики
біла зола від надій кострубатих трісок
як я втомилась в’язати слова на бантики
від пунктуацій й одвічних оцих крапок
СвітЛана "Тенькає час"
знаєш, не до романтики
біла зола від надій кострубатих трісок
як я втомилась в’язати слова на бантики
від пунктуацій й одвічних оцих крапок
СвітЛана "Тенькає час"
.. тенькає час, хижим вороном б’ється у скроні.
як же так сталось: в очах твоїх падає сніг?
знаєш, не треба пояснень, на білому фоні
чітко штрихами наведений контур брехні.
губиться смуток між стрілок годинника… тихо
протяги з вуст викрадають завчасно слова.
стеляться в безвість між нами маршрути на втіху
січню. болітиме? /… навіть не рік і не два …/
пам’ять ще довго водитиме тінню по колу.
талими водами вмиється ніч до причасть:
сукнею з інших плечей раптом ляже додолу
тиша…
та краще б не знати…
як тенькає час!
