Вишневі сни
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Морозним диханням пройняті,
В полоні білого сніжку,
Убрані в ясно-білі шати,
Поснули вишні у садку.
Вітрець ані шелесне. Тиша!
Німу дрімоту гнітить сніг.
Навкруг ніде нікого… Лише
Заглибини слідів густих
Чи то кота, чи пса якого
Забрались раптом в вишень сни,
Що серед марева пухкого
Казки сховали до весни.
Про трепетне буяння цвіту
У ніжних пахощів струмку,
Про пісню бджіл несамовиту
В хмелю солодкого пилку…
Пора весняна наймиліша
Квітує в снах вишневих тих.
Навкруг ніде нікого. Лише
Німу дрімоту гнітить сніг.
