Деркач Олександр Коло життя
Сонце лягає за чорними гілками.
Небо ковтає червоне вино.
Місто приваблює жовтими вікнами -
це ніч починає еротичне кіно.
День пожирає залишки ночі.
У небі повісилось бліде світило.
Ранок у вікна зловісно скрегоче -
це день починає жахливий свій триллер.
День достає - крутить по колу.
Ніч не врятує - доза мала.
Життя не дарує шансу нікому,
бо нас все одно поглинає земля.
10.02.2017 01:10 Каранда Галина => © |
26.12.2014 00:43 Світлана Рачинська => © |
Ох і втомилася я) Але ця втома приємна) Колись читала цей вірш і дещо спало на думку (тільки не смійтеся, бо я спеціально відшукала в чернетках)) - Сонце встає над півсонними гілками, Вдосвітка, небо хмільне від вина... Сонячні зайчики губляться вікнами, Вчора усе починалось з кіна) День усміхає приємними лишками, Зблідле світило ховає свій шал. Хтось тихо плаче в подушку над книжками, Хтось глядачем в перший ряд в кінозал!) День провокує круги нескінченності... Доза? Та ні. Це п"янкі відчуття. Тож поглинаймо його в небуденності Справжніх смаків, які має життя!...))) |
29.12.2013 12:28 Ірина Затинейко-Михалевич |
 от вони які - перші публікації!!!! філософські...глибокі... |
03.03.2012 18:52 Мальва СВІТАНКОВА |
 ...А душа вертає до світла!)))))) |
01.02.2012 23:38 Каранда Галина => © |
 клас! а ще можна його втопити, отруїти, підірвати!) такий простір для творчості!)) |
01.02.2012 23:22 © ... => Каранда Галина |
В Отейль шатаясь ты бредёшь по городу |
30.01.2012 21:41 Тетяна Чорновіл => © |
 Цікаво! :))))) |
30.01.2012 16:30 Каранда Галина => © |
)) ліки від зайвого оптимізму?) |
.gif "{#}")
.gif "{#}")