Мінливість осені

Доманіцькому С.О.

Розбитий град десь губить в камінні.

Розколоті іскрою небеса.

Відтінки світлі, теплі майже вбиті -

Мінливая осінняя пора.

Піднялась шерсть і тіло затремтіло -

Злякався грому кіт, що був в вікні.

А небо все темніло і темніло,

Як ніби чорна туш розлита в нім.

Я споглядала довго на картину -

Ще вчора трошки дощик накрапав,

Поки пейзаж пастеллю я творила,

Ти парасолбку над етюдником тримав.

Тоді усе одразу ж прояснилось,

І ніжно-ніжно на папері ліг етюд...

У вікна б`ється град і ще не стихлось.

Холоне місто. По дорозі ллється бруд

м.Кам`янець-Подільський, 14.09.2009