Промінь Валентина
Боже, як п’ю, як Боже п’ю
Я очей подив спеки.
Серденько, Господи, встелю
Просторам в плач лелеки.
Це божевілля, чи хрести -
Кохання згубне ночі? –
Промінчик в віки стерегти,
Що душеньку в смерть точить?
Стікає кров’ю небокрай –
Безмовно, безутішно…
Кохана, мила – не карай
Світ сонця, що принишкло.
Нам плисти разом у воді,
Пролитій Водолієм,
Де Валентинові святі
Дракончики надії!!!