Стікають смоли розбрату у пекло,
Життя в час змін обвилося в війну.
Ми вигадану ціль, примарну, звикло
Знесем на трон і споживаємо – трутну.
Звитяга корчиться вінками перемоги,
Лавровим обертом кружляє голова.
Душа аж вище – де там, які Боги?
Тінь обірвалась раптом… Кволе, помира
Розбите боєм не одних поразок тіло,
Провалля ближче… Облезована межа
Мерехком б’є терпким думки оскаженіло…
Лише сльоза, лише повільна вниз сповза.




чомусь згадалася задача про Ахілла і черепаху!))))) не знаєте, чому?)))))))))))))