07.02.2012 19:51
-
419 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Тарас Іванів

Зневаги сміх? 

Гей, людоньки, агов, 

У моїх рурах жил ще стогне кров, 

Свідомість ходить ще на полювання 

За різнобарв’ям в простір молитов –  

Їх ідеалів і протистояння. 

Димом світи чужі лиш німотіють, 

Звертаються у ніч, бо та пливе –  

Ніч довга, камерна, в`язнична опаде… 

І знову сміх – душі шмат кріт краде, 

Бо їх, підземні, даром іржавіють. 

Публікації: Тарас Іванів

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 26.03.2012 16:56  Оля Стасюк 
 07.02.2012 20:39  Оля Стасюк 

Це не сміх, це істерика.... 

 07.02.2012 20:35  Каранда Галина => © 

а хто це сміється? до Вас - тільки з повагою... 

 07.02.2012 20:34  Каранда Галина => Микола Щасливий 

а я , як це не дивно, відразу правильно зрозуміла... Це ж не вперше це слово в Тараса зустрічається... 

 07.02.2012 20:22  Микола Щасливий => Тетяна Чорновіл 

Я коли модерував то бачив, спочатку теж подумав помилка, але потім зрозумів. Рури - польське слово, тому це західняки ))) 

 07.02.2012 20:05  Тетяна Чорновіл => © 

Я зрозуміла, про які рури, хоч зразу також кинулось в очі...
Східняки.... 

 07.02.2012 20:02  Суворий => © 

Дуже напрошується "руках"... Але я зрозумів, що не все так просто... 

 07.02.2012 20:01  © ... => Суворий 

Рури - труби жил! 

 07.02.2012 19:58  Суворий => © 

"У моїх рурах жил".. тут часом не помилка???? 

 07.02.2012 19:57  Тетяна Чорновіл => © 

Та ніхто і не сміявся!!! Яка зневага! Вірш просто чудовий!
1
І який же він буде????