08.02.2012 22:31
-
728 views
    
rating 5 | 9 usr.
 © Тарас Іванів

Ти знову сушиш свій мозоль 

Над аплікаціями доль. 

Єдина сцена – мозкова 

Ще якусь п’єсу дограва. 

Усе сплива у шкереберть, 

Слова порожні в дуповерть 

Не входять… Правда, мо місця 

Змінила срака й голова. 

Відьомські строять королі 

Нас – шваль, що бридиться землі. 

Ми пристрасть, шал, агоний плин… 

Це рівень наш – межа рослин. 

Публікації: Тарас Іванів

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 26.03.2012 16:54  Оля Стасюк 
 09.02.2012 13:23  Оля Стасюк 

Важкий випадок долі... 

 09.02.2012 00:52  Тетяна Ільніцька 

Перший рядок неперевершений! 

 09.02.2012 00:18  Каранда Галина => © 

да... коментарі зайві... 

 08.02.2012 23:26  Одягнута в чорне 

Цинічно, та, на жаль, так воно і є.. 

 08.02.2012 22:38  Тетяна Чорновіл => © 

Я й не помітила, коли ми рослинами стали! ((((((( Винна у всьому ота ...верть!!!
Таки все шкереберть! Сумно! ((((