Давайте любити …

Душа не плаче вже, ридає. 

Душа в борні, в вогні палає, 

Бо лихо вже не йде і не біжить – 

На баских конях лихо вже летить. 

Летить стрімглав і крила розпрямляє. 

Крильми своїми землю обіймає. 

А коні білі, воронії і червоні, 

Осідлані летять, і у попоні. 

На конях вершники і з бойовими луками 

Летять не з криками, не з бойовими гуками, 

А мовчки, наче яструби летять. 

Очима, наче свердлами на землю зрять. 

Що? Де і Як, і Хто? Коли? 

Слова лихі й діла вели. 

Щоб стрілами у них стріляти 

І лихом, наче саваном, вкривати. 

А в стрілах тих смертельная отрута. 

Від неї рани і хвороби люті - 

І корчаться, і мучаться від болі, 

А лихо ще й на рани сипле солі. 

Від болю плачуть люди й кричать. 

За всі нещастя Господа винять… 

…Хоч ми самі в усьому винні, 

Бо пакостимо в світі гірш, ніж свині. 

Такі видіння бачаться мені. 

Видіння ці, ну геть, невтішні. 

Часи попереду нас ждуть сумні, 

Бо світ оцей вже дуже грішний. 

Мені і вам, і всім у цьому світі 

Потрібно бути миролюбними до всіх. 

Тільки любов допомага праведно жити, 

Тільки любов здолає увесь гріх. 

Давайте ж усім світом любить Бога. 

Давайте ближньому з любов’ю помагати. 

Давайте душами не будемо убогі. 

І Бог захоче нам з любов`ю все віддати. 

Залишимо ж усе лихе в минулім, 

Не будемо минуле ворушить. 

Сам Бог лишив гріхи наші в минулім. 

І заповів: і ворогів любить. 

Не будемо ж гнівити свого Бога, 

Бо Він останнього із грішників простив. 

Не судді ми, щоб ми судили замість Нього, 

Бо Він за кожного з любов`ю Кров пролив. 

11.02.2012