* * *
Губляться кроки в тумані,
Не лишаючи навіть тіні.
Іду я, немов в омані,
Ніби в хмари вдаряюсь білі.
Туман не зігріє душу,
Туман лиш візьме за плечі.
Я змиритись з печаллю мушу,
Це лиш ранок, далеко не вечір.
м. Кам’янець-Подільський, 25.09.2009