Буває, хочеться втекти і заховатись
з рубрики / циклу «портальне»
Хай все буде добре...
Буває, хочеться втекти і заховатись.
Коли здається - світ увесь обрид.
Заритися в норі. І там кричати.
І голосити. Й плакати навзрид.
Шипіть змією. Вить голодним вовком.
Свідомість заховати в небуття.
Буває все! Вилазить щастя боком.
Але життя... Воно ж одне - ЖИТТЯ!
А потім - відчай. І палючий сором.
Хіба ж це варто рідної сльози?!
І совість дивиться зсередини з укором...
Хай на колінах! Але приповзи!
Так важко каятись. Здається - легше згинуть,
Аніж підняти очі до рідні!
І пересилити себе в лиху годину -
Хрест неймовірний!.. Але з западні -
Єдиний вихід: встати й повинитись.
Просити прОщення, - і бІс з ним, в чім вина!
І разом плакати, обнявшись, і молитись.
Ота, що СПРАВЖНЯ, - ось вона, ОДНА!!!
Лубни, 15.02.12
