Віталій Перетятько Хто такий Ігор, або дарунок Валентина
– Та я вірю вам, панянко, за себе ж ручаюсь –
Щокварталу у лікарні я перевіряюсь,
А у мене вже два роки не траплялось цього,
Бо я, панно, окрім вас, не хотів нікого!
– Ну, як так, то хай і так, це вже ваша справа…
– Я ЛЮБЛЮ ВАС! ВИ БОГИНЯ! ВАЛЕНТИНУ СЛАВА!
Шість хвилин тривало свято, незабутнє свято,
Бо тепер і Люся грОшей віддає багато –
Венерологу, аптеці, знахарю з села,
Бо й вона в день Валентина Ігорю дала.
15.02.2012
18.02.2012 19:23 Сашко Новік |
 фініш |
18.02.2012 18:05 Каранда Галина => © |
 вона автоматично розгорнеться, як будете копіювати в неї вірш з ворда. повість, звичайно, не влізе, та більшість оповідань поміщається легко. |
18.02.2012 17:59 © ... |
Дякую за підказку, наступного разу спробую розгорнути. |
18.02.2012 17:51 Каранда Галина => © |
хіба? тут і великі оповідання поміщаються... |
18.02.2012 17:49 © ... |
Ні, обм`єм тексту був завеликим, тому довелося розділити. |
16.02.2012 22:41 Каранда Галина => © |
а навіщо на дві частини ділили? для інтриги? |
16.02.2012 17:11 Тетяна Чорновіл => © |
 Здається, ми це з Наталею і передбачали колективним розумом! :)) |