Новини. Телевізор. Ти – в екрані. 

О восьмій, в найефірнішій порі. 

А я ще маю встигнути на ранок 

Спекти до чаю яблучний пиріг. 

Я думаю: «Минуло – не збулося.» 

Ти думаєш: «Збулося, та не все». 

Вже де-не-де побілено волосся, 

А серце мрію спогадом несе. 

Тобі – одвічна думка про родину, 

Мені – так легко зраджена мета, 

Та вийшов з ладу сподівань годинник – 

Невідворотність виїла метал. 

Скажи, ну як: перемінила б долі? 

(Уявою хоча б себе погрій.) 

Я – ні. Я хочу чаю в теплім домі 

О восьмій, в найефірнішій порі. 

2012