Мелодія
з рубрики / циклу «В ритмі життя»
Ніч кинула на плечі сиву шаль,
Відкрила яснозоряну вуаль,
Зірок торкнулась маревом своїм,
І все заграло в небі веснянім.
Чумацький шлях переливки сіяв,
А місяць, ніби сон охороняв,
Зачувши музику безмежної краси,
Осеребрив краплиночки роси.
Ця музика – вона жива,
Від сну проснулась молода трава,
З небес зірки кропилися дощем,
А місяць слухав, і просив і ще…
І знов лунала, ворожила всіх,
Де було сумно, там лунав вже сміх,
Де тлів вогонь, там полум’я горіло,
Де біль у серці, там вже не боліло.
Ніч закохалася у весну молоду,
Спинивши часу втомлену ходу,
Запанувала тишею навкруг,
Все чарувалось річка, ліс, і луг…
