Зоряний букетик
(Тетяні Чорновіл, в подяку)
Між сновидінь, в Космічний лан майну з вітрами,
Де галактичний першоцвіт зорить квітками.
Спаливши правила усі в огні поетик,
Зберу світила пломені, я у букетик.
Той, покладу в молодика тонку байдару,
Рікою ночі попливу в туманнім згару.
Хвилечка вчинять ворожбу – «на долю» з тишку,
І пелюстками простелЯть ясну доріжку.
На щогли хмарками напну розсвіт-вітрила,
До бережечка підійду, до твого мила!
Де кіски чайками, на зустріч… стоголосі…
І руки випустять букет під ніжки босі.
