20.02.2012 23:33
-
352
    
  8 | 8  
 © Сашко Новік

Хто?

з рубрики / циклу «Білими»

Хто я? - уже 

поставало питання 

неодноразово і досі турбує, 

коли безсоння вночі 

перерве з`єднання 

з навдовкружжям, лишивши 

наодинці з думками. 

І чому? 

прислухавшись мовчки у тишу, 

відчутливо чую: 

Хто я? 

Здавалося б сильний, 

та рука заслабка перехреститись, 

я знаю лише 

єдину молитву, і ніколи  

не молився уголос. 

Я не люблю 

цілувати ікони, 

я ж навіть людей не цілую. 

Не ношу на шиї прикраси, 

і хрест дерев`яний 

там також відсутній. 

Я ненавиджу шавок, 

що дратують своїм дзяволінням, 

не люблю великих собак, 

з розумними очима, 

бо не заслуговую їхньої вірності. 

Мені подобається важке взуття 

і моя десятирічна, шкіряна куртка, 

крокуючи життям, чи просто тротуаром, 

відраду знаходжу в МР-3 форматі. 

Розділяю релігію й віру, 

хоч кажуть: Бог - це любов, 

не позиціонуючи Бога 

намагаюсь любити. 

То хто я такий? 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.01.2022 09:02  Каранда Галина => © 

з Днем народження!

{#}

 21.10.2016 20:06  Сергій Семенов => © 

Не знаю... Мені не подобається... Є люди розумні, а є "умственні". Мені не подобається, коли оригінальність створюється лише вивертами форми та оборотів. Оригінальності думок я там не бачу. Настрою теж не відчуваю. Не бачу великих складнощів у читанні. Начебто , хоч і неприємно, але читається без ускладнень. Але ні форма, ні зміст враження не створює. Можливо Ви вже надто перекуштували всякої поезії. А, можливо, я - й справді реліктовий єкземпляр. Мої видавці, й замовники (а я пишу багато - і про риболовлю і про професію) завжди цінували в моїх статтях чіткість фрмулювань, зрозумілість описань досить складних процесів і ілюстративність порівнянь. Можливо, для поезіїї це - не зовсім те. Але, я думаю, що у поезії так багато всього.... Іноді митці, а особливо поети заграються у пошуках оригінальності заради самої оригінальності.Як на мене - хто не може знайти новий зміст, той знаходить нову форму.

 20.03.2013 15:09  Наталія Сидорак 

Хто я?
Здавалося б сильний,
та рука заслабка перехреститись,
я знаю лише
єдину молитву, і ніколи
не молився уголос.
Я не люблю
цілувати ікони,
я ж навіть людей не цілую. - Цей уривок парадоксально красивий) Хто Ви? Ви - людина. З красивим внутрішнім світом))) Ваші вірші вражають...

 31.01.2013 03:46  Каранда Галина => © 

 20.07.2012 00:03  Лідія Яр => Каранда Галина 

Ага. Дякую за підказку. Зайду пізніше(завтра) бо щось уже голова не варить зовсім...

 22.03.2012 01:01  Каранда Галина => © 

знову затягло в цей вірш... він викликає повагу.

 21.02.2012 18:06  Оля Стасюк 

Красиво. Справді сильно.

 21.02.2012 11:20  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш дуже серйозний і виважений! Захоплююсь!

 21.02.2012 00:01  Каранда Галина => © 

Здавалося б сильний, та рука заслабка перехреститись, я знаю лише єдину молитву, і ніколи не молився уголос.

Саша... вражена ! я завжди поважала твої вірші, та цей...

ти б сказав - БОМБА!)))) а в мене бракне слів...просто сильно!!

а хто ти? - просто хороша, розумна й талановита, добра ЛЮДИНА.....

 20.02.2012 23:46  Тетяна Белімова 

Саш! Ти - справжній поет! Бо лише такі навіть юними зазнають безсоння. Лише такі не рахуються із думками й смаками шавок і великих босів. Вийшло щиро і трошки сумно, так, як і має звучати творче кредо молодого автора. Поетика, як завжди, приємно дивує новаторськими ходами. Дякую!

 20.02.2012 23:45  Деркач Олександр => © 

Питання - це пошук, пошук - це дорога, відповідь -це кінцева зупинка. Не зупиняйтесь.