Одна
Одна, як нічка – за маму і за тата,
Давно не має мужнього плеча,
Лише сльозами згадками багата,
Туга ґаздинею у домі зустріча.
Дитячий лемент стишиться надвечір.
Накриє смуток темрявою вмить.
Нема кому зігріти твої плечі
І присмак розпачу у серці защемить.
Ковтаєш біль і втому проганяєш,
Дитячі душі просять теплоти,
Коли щодня їх міцно обіймаєш,
Знаходиш сили далі з ними йти.
