Про легені
з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»
Легені ми! Й життєві цикли
З нас вдиху мусять вимагати.
Воно – повітря! Ми вже звикли
Його, не варте нас, вдихати.
Краплину кайфу сподівались,
Та з ним же й сподівання марне!
Вдих! І всі кайфи обірвались,
Бо знов воно! Просте… Безбарвне!
Прожити б цикл барвисто, п’янко!
Без нього… Та кому казати?...
…………………………………………
Що думаєш собі, горлянко?!
Для чого порцію врізати?!!
Потік повітря все стихає!!!
Як цю нестачу осягнути?!!!
Вже кожна бронха вибухає
Бажанням в ньому потонути…
О! Дайте нам, до чого звикли!
Ковток… Барвистого… Святого…
Того, без чого наші цикли
Не варті стали вже нічого…
Ніч…
Ні…