Знову
Мої ноги так само холодні,
Твої руки так само ніжні,
Ми так само обоє голодні,
Знову кути наших тіл суміжні.
Ти так само тримаєш цигарку
Я так само готую борщ,
Так само залишаєш в чашці заварку,
І так само навулиці падає дощ.
Здається, що ми повернулись в минуле,
Згадуємо по черзі як було колись,
А то майже все забули
І ось знову наші тіла сплелись.
Знову добре і знову чудово,
Шалено б’ється серце і грає кров,
І вже не йде дощ, а все – кольорово,
Ми вже не граємо в «Битву полов».
Знову згадуємо, сміємось, палаємо,
Спогади... Реальність. Але майбутнього немає.
Ми з тобою тільки тілами кохаємо,
Нам так сміливості не вистачає.
