01.03.2012 01:46
for all
410 views
    
rating 5 | 9 usr.
 © Вальтер Хоффманн

Себе поетом наректи не смію

Себе поетом наректи не смію

Бо не знавець я пишномовних рифм.

Та в строки поміщається при цьому, 

Душевну спричиняючи судому, 

Моєї долі дивний алгорифм.


Він заставляє серце завмирати, 

Усе частіше роблячи спротив

Тому, кого не можу позабути

Й сховатися, шукаючи спокути -

Тій музі, що колись я полюбив.


Через поріг душі переступивши, 

Одного разу в снах вона прийшла

І, поселившись в ній, вселила спрагу, 

Натхнення посилаючи, й відвагу

Творити во ім`я добра дала.


Недовго моє щастя протривало, 

Всі почуття перетворились в пил, 

Бо муза, позабавившись, незчула, 

Що струни у душі моїй торкнула, 

Покинула... А я лишивсь без сил.


І жити, як колись, уже не можу.

Хоч жар натхнення повністю не згас, 

Проте воно не рветься на свободу, 

А скулить, перечікує невзгоду.

Можливо, потім, коли прийде час...


Все зміниться, набуде знову змісту, 

Життя ріка повернеться в русло.

Допоки у душі зяяє пустка, 

Неначе квітки зірвана пелюстка, 

За вітром йду, обпершись на весло.


Сліпцем блукаю в темряві без сонця, 

Об щось перечіпаюся й паду.

Чимраз сильніше жалить думка-кпина:

Чому так сталося? Це все моя провина!

Тепер тієї музи не знайду...



29.02.2012

Публікації: Вальтер Хоффманн

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 04.03.2021 08:18  Ковальчук Богдан Оле... => © 

Який цікавий вірш! І розмір, і тема, й сам вірш — усе класно! 

 01.03.2012 20:37  © ... 

Так, справді, вірніше "рима", а не "рифма". Проте я вирішив особливу увагу на цьому не акцентувати.

 01.03.2012 12:38  Тетяна Белімова 

Не можу не відмітити Вашу чорно-білу аватарку. Креативно. Стильно. Сподобалось. 

 01.03.2012 12:34  Тетяна Белімова 

Я думаю, якщо Ви наберетесь сміливості й позвете свою музу, вона прийде. Обов`язково. Сподобалась Ваша щира поезія. 

 01.03.2012 09:03  Олександр Новіков 

гарно. музи вони примхливі) 

 01.03.2012 07:31  Деркач Олександр 

Шукаєш, шукаєш...А вона, з-за рогу, зненацька...